Реферат Характеристика туристичного потенціалу Львівської області

Населення: 2,75 млн. осіб. Область належить до найбільш густозаселених у країні. Щільність населення – понад 120 осіб на 1 кв. км.

Площа: 21,8 тис. кв. км.

Обласний центр: м. Львів.

Географічне положення: розташована на заході України; північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття; на південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Головні річки – Дністер з притоками, Західний Буг з притокам, Вишня і Шкло. Місто Львів розташоване на р. Полтва.

Клімат: помірно континентальний. Середня температура січня –5°C, липня від +18°C у центральній частині області до +12°C в горах. Кількість опадів становить 750-1000 мм.

Природно-рекреаційний потенціал: область відома, як одне з найкращих в Україні місць рекреації та туризму. 400 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема державний природний заповідник “Розточчя”, 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище. На базі багатих природно-рекреаційних ресурсів створено санаторно-оздоровчі заклади: Великий Любінь, Моршин, Немирів, Роздол, Східниця, Трускавець, Шкло. Зоною туризму є південь області, територія Українських Карпат та Прикарпаття. Найбільші центри пізнавального туризму – Львів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам'ятками: Жовква, Дорогобич, Городок, Самбір, Золочів.

Ландшафт - різноманітний, що зумовлено розташуванням на стику різних фізико-географічних регіонів. Водні ресурси: густа мережа річок, найбільші з яких - Дністер і Західний Буг. Грунти - переважно темно-сірий підзолистий та лучний.

Адміністративно-територіальний розподіл: 20 районів.

Влада: Львівська облдержадміністрація і її структурні підрозділи: Головне управління економіки; Головне управління сільського господарства і продовольства обласної держадміністрації; Головне управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та іноземних інвестицій; Головне фінансове управління; Головне управління праці та соціального захисту населення; Головне управління освіти і науки; Головне управління молодіжної політики; Головне управління з питань надзвичайних ситуацій; Управління промисловості, транспорту та зв’язку.

Транспортна мережа: загальна довжина залізниць – 1309 км, автошляхів – 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли – Львів, Красне, Стрий. У Львові є аеропорт. Область має одну з найбільш розвинутих в держав транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ-Львів-Прага (Будапешт), Варшава-Перемишль-Львів-Бухарест. Найважливіші залізничні вузли - Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів-Рівне-Київ, Львів-Тернопіль-Вінниця-Київ, Львів-Івано-Франківськ-Чернівці, Львів-Ужгород.

Економічний потенціал. Промисловість: у структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова, паливна промисловість, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м’ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво.

Корисні копалини: родовища нафти і газу, поклади вугілля, великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу „Нафтуся".

Історико-культурний потенціал: загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування, і архітектури, монументального мистецтва в області – 3934.

До найважливіших об’єктів туризму належать Львівський державний історико-архітектурний заповідник, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань”(залишки наскельної фортеці ІХ–ХІV ст., Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”, філія Львівського історичного заповідника у Жовкві, монастирський комплекс у Крехові, давньоруські городища Х–ХІІІ ст. у Звенигороді та Стільському; Олеський замок ХІІІ–ХVІІ ст.; найдавніші архітектурні пам’ятки Львова – Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, пам’ятки в стилі готики, бароко – костьоли кармеліток босих 1644 р. та ін. В області є: 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких – у місті Львові.  

Розташування Львівської області

Герб та прапор Львівської області

Вид на Львів

 

 

 

· Ботанічні резервати та пам'ятки природи

· Зоологічні заказники

· Ландшафтно-естетичні траси

· Геологічні й геоморфологічні резервати й пам'ятки природи

З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом.

Оскільки гірські ліси були доступними для експлуатації, вони зазнали істотних змін. Тому в області не збереглись справжні праліси, цікаві у природоохоронному відношенні. Мало у лісовому поясі і реліктових та ендемічних угруповань. Лише біля села Климця в Сколевських Бескидах зберігся осередок бузку угорського, а у високогір'ї зрідка трапляються зарості зеленої вільхи (Верецький перевал). Флористичненайбагатші й найцікавіші бескидські вершини Парашка та Пікуй, де слід організувати флористичні резервати.

Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор — притока Дністра — впадає в Чорне море, а з лівого — річка Вирва належить до басейну Сану — притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.

Гірська зона Львівщини відзначається багатими бальнеологічними й рекреаційними ресурсами. Моршин і Трускавець — санаторно-курортні комплекси всесоюзного значення. При організації мережі заповідних територій слід мати на увазі охорону ландшафтів, що є важливим природним компонентом цих комплексів.

БОТАНІЧНІ РЕЗЕРВАТИ ТА ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ

Резерват ялицевої діброви з дуба звичайного в Сусідовицькому лісництві Добромильськоголісгоспзагу. На висоті 420 м збереглось (8 га) високопродуктивне 120-річне ялицево-дубове насадження, що може служити еталоном для вивчення цієї групи типів у Верхньодні-стровських Бескидах. Панівні типи лісу свіжа та волога ялицева діброва представлені зеленчуковою та осоково-квасеницевою асоціаціями*.

* Запроектовані заповідні об'єкти.

Резерват ялицевої діброви з дуба скельного розташований в урочищі ГубичіДобромильськоголісгоспзагу (З га) на висоті 420 м. Запроектовано до охорони, щоб зберегти єдиний у районі осередок дуба скельного. Панівний тип лісу свіжа плющева ялицева діброва*.

Буково-ялицевий резерват знаходиться у Бориславському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (225 га). Охороняються природні високопродуктивні ялицево-букові та буково-ялицеві ліси, що колись були тут широко розповсюджені.

Модриновий резерват у Доброгостівському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (15,3 га) цінний високопродуктивними культурами модрини європейської.

Смерековий резерват Панасівка розташований у Коростівському лісництві Сколівського лісгоспзагу (9 га). Він служить еталоном високопродуктивного насадження культурного походження з запасом деревини на гектарі у стиглому віці понад 1000 м3.

Ялицево-буковий резерват Майданського лісництва Дрогобицького лісгоспзагу (271 га) розташований на висоті понад 1000 м. Збереглись складні, високопродуктивні ялицево-букові і смереково-ялицево-букові деревостани пралісового характеру, цікаві для вивчення процесу формування й структури хвойно-широколистяних лісів та природного ареалу смереки. Існують реальні можливості збільшити площу резервату до 500 га.

Резерват ялицевих дібров Моршинського лісництва Стрийського лісгоспзагу (400 га). Охороняються рідкісні для передгір'я типи ялицево-дубових лісів з дуба звичайного. Заповідний масив має також ландшафтно-естетичне та оздоровче значення.

Резерват бузку угорського розташований у селі Климці Сколівського району (2,6 га). Це єдиний осередок бузку на північних мегасхилах Карпат. Зростає він на терасі річки Стрий в угрупованні сірої вільхи (асоціація бузкова вільшина крекренево-гадючникова).

ЗООЛОГІЧНІ ЗАКАЗНИКИ

Заказник Трускавець у Доброгостівському лісництві Дрогобицького лісгоспзагу (10212га) організований для розмноження козулі, оленя, зайця-русака та іншої корисної фауни. Для цієї ж мети створено заказник Стрийська дача в Корчинському лісництві на площі 2 080 га.

Майданське державно-мисливське господарство. Організоване в Сколівських Бескидах на території Сколівського лісгоспзагу для розмноження дикої карпатської фауни — ведмедів, оленів, козуль, диких свиней, диких котів, рисі, видри, глухарів та інше. У 1965 році сюди завезено з Біловезької Пущі 10 зубрів. Зараз зубри успішно акліматизувались у Бескидах та в Шипотському мисливському господарстві на Буковині. Про це свідчать молоді їх нащадки, для яких Карпатські гори стали уже рідними.

ЛАНДШАФТНІ ПАРКИ

Ландшафтний парк Сколівські Бескиди може бути створений на базі Рожанського, Тухольського та Волосянського лісництв Славського лісгоспзагу. Геоморфологічне ця територія охоплює північні макросхили Сколівських Бескидів. Тут досить високий процент лісистості. Панівними є буково-ялицеві, ялицево-букові та смереково-ялицево-букові фітоценози. Ландшафт відзначається оригінальністю й мальовничістю. В зимовий період буває стабільний сніговий покрив, що робить парк привабливим для гірського лижного спорту*.

Трускавецький ландшафтний парк. Його доцільно організувати на базі Трускавецького, Доброгостівського та Бориславського лісництв Дрогобицького лісгоспзагу для раціонального використання рекреаційних ресурсів навколо Трускавецького санаторно-курортного комплексу. В ньому протягом року лікується понад 150 тис. чоловік На території згаданих лісництв збереглись природного складу ялицево-дубові, дубово-ялицеві, ялицево-букові, буково-ялицеві та смереково-ялицево-букові ліси, що мають ландшафтно-естетичне та оздоровче значення*.

Моршинський ландшафтний парк. Він повинен охоплювати зелену зону навколо моршинського санаторно-курортного комплексу. В зоні поширені грабово-дубові, ясенево-дубові та частково ялицево-дубові й вільхово-дубові ліси в комплексі з післялісовими луками та сільськогосподарськими угіддями. Парк має важливе курортне та рекреаційне значення*.

ЛАНДШАФТНО-ЕСТЕТИЧНІ ТРАСИ

Ландшафтно-естетична траса Верецький перевал повинна включати зону природних комплексів уздовж шосейної та залізничної дороги від Стрия до Мукачева в басейні гірських річок Стрия, Опору, Оряви та Латориці. Тут можна ознайомитись з цікавими природними лісами та характерними ландшафтами Сколівських Бескидів, Стрийсько-Санської і Воловецько-Міжгірської Верховини, гірської групи вулканічного Вигорлат-Гутинського хребта. З Верецького перевалу (841 м) відкривається чудовий краєвид на Боржаївські полонини (Великий Верх, 1599 м) та Східні Бескиди (Пікуй, 1405 м). Траса багата цікавими пам'ятками природи. В околицях села Нижнього Синєвидного над річкою Стриєм охороняються ямненські пісковики. У Верхньому Синєвидному правий урвистий берег річки Опору збудований з менілітових сланців. До мальовничих ландшафтів належить поперечний пролом Опору між селами Дубиною і містом Сколе. У долині Святослава знаходяться потужні ямненські пісковики. Завдяки сильнорозсіченому рельєфу та наявності природних букових, ялицево-букових і буково-ялицевих лісів ця місцевість надзвичайно приваблива*.

Поблизу села Климця недалеко від Верецького перевалу охороняється місцезростання представника балканської флори — бузку угорського. В околицях Підполоззя під горою Високий Камінь є цікаві відслонення палеогену, представленого грубозернистими пісковиками з слідами викопної флори. Схили гори покриті реліктовими дубовими лісами з дуба скельного, на вершині зберігся реліктовий осередок сосни звичайної.

Ландшафтно-естетична траса Ужоцький перевал охоплює ландшафтну зону від селища Турки до Ужгорода і перетинає мальовничі ландшафти Верхньодністровських Бескидів, покритих високопродуктивними буковими, ялицево-буковими і буково-ялицевими лісами, Полонинський хребет, де домінують букові ліси, і, нарешті, вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет з характерними для нього рослинними смугами букових, дубово-букових і буково-дубових лісів із дуба скельного. З Ужоцького перевалу (889 м) можна побачити мальовничу панораму Східних Бескидів (полонина Равка, 1269 м). Полонинських Карпат (гора Остра, 1408 м).

Уздовж траси чимало резерватів і пам'яток природи. В селищах Розлучі Турківського району та Ужку Великоберезнянського району відомі мінеральні джерела. Біля Перечина збереглись цікаві відслонення з юрською викопною фауною і флорою. На лівому березі Ужа біля Ворочева є мальовничі скелі. В селі Кам'яниці можна ознайомитись з резерватом дубово-букових лісів з дуба скельного, а також з руїнами Невицького замку XIII ст. Тут же розкинулась мальовнича долина річки Ужа*.

ГЕОЛОГІЧНІ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВАТИ Й ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ

Цікавий у науковому відношенні геологічний резерват Камінь Сокіл, розташований на лівому березі Дністра біля села Бусовиського Старосамбірського району. Тут охороняються мальовничі скелі-останці. У ярах лівобережних притоків Дністра зустрічається рідкісна фауна нижньої крейди. Заповідний об'єкт має наукове значення як стратотип. У комплексі з природними лісами має також ландшафтно-естетичне значення. В околицях села розташовані геологічні пам'ятки — відслонення у лівобережних притоках Дністра. На них збереглась викопна фауна між селами Тершевим і Спасом. Тут на лівому березі Дністра зберігся древній зсув*.

Ряд цінних пам'яток неживої природи розташовано в Сколівському районі. Історико-геологічне значення мають скелі-останці в селі Уричі. Мальовничу панораму утворюють три скельні групи — Острий Камінь, Камінь та Жолоб. Видовбані печери, криниця, рештки оборонних мурів свідчать про те, що тут могла бути своєрідна твердиня оборонного поселення Тустаня.

Як цікава геологічна пам'ятка охороняються потужні блоки ямненських пісковиків у селі Крушельниці. З естетичних міркувань охорони заслуговує Турецький Камінь в селі Корчині та велетенські блоки ямненських пісковиків в урочищі Сигла біля села Труханова*.

Еталонне відслонення лоп'янецької підсвіти збереглось у селі Тишівниці. Пам'ятка має наукове та естетичне значення. Це можна сказати й про розріз на правому березі Опору в околицях села Верхнього Синєвидного, блоки ямненських пісковиків на горі Сигла біля Труханова, відслонення в Коростеві та в каменоломні Колодці на правому березі Опору*. Для вивчення стратиграфії Сколівського району інтерес представляють пороги в руслі Оряви біля села Козьова*.

Охорони заслуговує геоморфологічна пам'ятка з численними водоспадами і каскадами на Кам'янці між селами Дубиною і Кам'янкою Сколівського району, а також Писана Керниця (Керниця Довбуша) під вершиною гори Високий Верх у селі Славському Сколівського району. Остання має геоморфологічно-історичне значення*.

На південь від Гребенева знаходиться геологічна пам'ятка — розріз стрийської світи. Вона може служити об'єктом для наукових екскурсій, має пізнавальне значення*.

Цікава геоморфологічна пам'ятка скелі-останці в селі Розгірчевому Стрийського району. Тут збереглись залишки старовинного монастиря у вигляді системи печер, видовбаних у масивному вигодському пісковику.

На околицях села Майдана Дрогобицького району розташована геологічна пам'ятка — розріз палеогену. Вздовж правого берега Рибника зустрічається ще ряд подібних відслонень*.

Над річкою Стрий біля Івашківців Турківського району слід взяти під охорону геолого-геоморфологічний і ландшафтний резерват. Тут у комплексі зберігається мальовничий ландшафт, печера, мінеральне джерело Квасна вода*. Під горою Розлуч в селі Серед (раніш Вовче) охороняється витік Дністра. Це ботаніко-гідрологічний резерват (15 га), у якому слід приділити належну увагу охороні лісів, що виконують важливу гідрологічну функцію*.

На східній межі Львівської та Закарпатської областей відомий цікавий ботаніко-геоморфологічний резерват Пікуй (1405 м). Охороні підлягають звітрілі скелі, кам'яні осипи з рідкісною скельною флорою, зарості зеленої вільхи, осередки смереки вище межі букового лісу, природні букові та ялицево-букові приполонинні ліси (150га)*.



Ознакомившись с рефератом Характеристика туристичного потенціалу Львівської області, Вы можете оставить отзыв о реферате:
Ваше имя:
Сообщение:
Код:



 
© 2008 Нет реферата - реферат Характеристика туристичного потенціалу Львівської області
Главная   Вузы   Преподаватели   Рефераты   Контакты