Реферат Докази і доказування в цивільному процесі

Ця тема займає дуже важливе місце в теорії і практиці цивільного процесуального права. Приступаючи до вивчення даної теми ми ставимо собі за мету навчитися визначати предмет доказування по окремих категоріях цивільних справ, визначати належність доказів до справи і допустимість засобів доказування по справі, навчитися оцінювати наявні в справі докази і правильно визначати види судових доказів.

Дана тема фактично визначає зміст стадії судового розгляду справи. Оволодіння знаннями по даній темі служить запорукою правильного вирішення цивільної справи і винесення законного і обгрунтованого рішення по справі. І хоча на перший погляд може здатися, що дана тема носить теоретичний характер і застосовується тільки в цивільному процесі, але на ділі, з'ясовується, що правильне застосування правил щодо процесу доказування і доказів дозволяє вирішити правильно будь-яку юридичну справу.

Значення даного питання для правильного вирішення цивільної справи і винесення законного і обгрунтованого рішення можна розглянути на конкретному прикладі з судової практики. (Додається).

А тепер, визначивши актуальність і значення даної теми, приступимо до першого питання лекції. Давайте ж з'ясуємо, що таке судове доказування і яка його мета.

Юридична наука визначає СУДОВЕ ДОКАЗУВАННЯ - як процесуальну діяльність суду І Інших учасників процесу, спрямовану на встановлення істини з конкретної справи І вирішення спору між сторонами.

Звідси мета — це встановлення істини по справі. Встановлення істини у справі неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права і висновку про права і обов'язки сторін.

В доказовій діяльності виділяють такі етапи:

1. з'ясування фактичних обставин;

2. висновки про правову кваліфікацію встановлених судом фактів і відношень;

3. правовий І фактичний висновок по справі в цілому.

Тому в процесі доказування прийнято виділяти такі елементи:

1. Збирання доказів.

2. Дослідження доказів.

3. Оцінка доказів.

Підводячи підсумок під першим питанням, акцентую вашу увагу на його основних положеннях. Це: поняття, мета і елементи судового доказування.

А тепер перейдемо до другого питання лекції, яке називається: Предмет доказування і факти, які не потребують доказування.

При розгляді цього питання ми попробуємо з'ясувати, що ж підлягає доказуванню при розгляді справи, тобто що є предметом доказування.

ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ - це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті.

На склад предмету доказування вказує норма матеріального права, яку слід застосувати в даному конкретному випадку.

Давайте розглянемо на прикладі це питання і спробуємо визначити предмет доказування. Відкрийте Цивільний Кодекс України і знайдіть стЛ5, яка визначає в яких випадках І в якому порядку особа може бути визнана обмежено дієздатною, І визначте, які факти входять в предмет доказування по даній категорії справ.

А тепер розглянемо ті факти, які згідно ст.32 ЦПК України не потребують доказування. До них відносяться:

1. Загальновідомі факти;

2. Преюдиційні факти, тобто факти встановлені вироком чи рішенням суду по Іншій справі з тими ж учасниками;

3. Презюміруємі факти, тобто які припускаються встановленими законом (правові презумпції).

Для більш глибокого розуміння, що таке факти, які не підлягають доказуванню ви повинні самостійно опрацювати ст.ст. 31,31 ЦПК України.

Ми вже з вами з'ясували, що таке доказування і що є предметом доказування, але нам потрібно ще визначити, на кому лежить обов'язок доказування. Це нам допоможе зробити вже знайома вам з попередніх лекцій ст.30 ЦПК. Давайте зачитаємо зміст цієї статті. Крім того, слід добавити, що суд бере також участь у визначенні предмету доказування і в формуванні доказового матеріалу. Зокрема, суддя може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надати позивачеві строк для виправлення недоліків, якщо заява не відповідає вимогам ст.137 ЦГЖЭ наприклад не зазначені докази, що стверджують позов.

Ми розглянули, що є предметом доказування в цивільному процесі, але для того, щоб знати якими фактами можуть обґрунтовуватись ті чиї інші обставини звернемося до поняття судових доказів, що є наступним питанням нашої лекції.

Відповідно до ст.27 ЦПК доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ч.2 ст.27 ЦПК визначає якими засобами можуть встановлюватись докази по справі, це:

1. Пояснення сторін і третіх осіб;

2. Показання свідків;

3. Письмові докази;

4. Речові докази;

5. Висновок експерта.

Докази і засоби доказування в цивільному процесі становлять єдине ціле, як зміст фактичних даних і їх процесуальна форма. Докази характеризуються такими ознаками:

1. це такі фактичні дані, які допомагають встановити обставини, що мають значення для вирішення цивільної справи;

2. з їх допомогою встановлюється наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Докази в цивільному процесі поділяються:

1 a)- прямі; 2. а) - первісні;

б) - непрямі; б) - похідні

3. а) - особисті;

б) - речові;

в) - змішані.

Закон визначає два важливих права щодо доказів і їх застосування.

Перше правило про належність доказів до справи. Відповідно до ст.28 ЦПК суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.

Критерієм для правильного застосування правила про належність доказів є предмет доказування.

Розглянемо на прикладі ст. 15 ЦК України, які докази є належними до даної категорії справ.

Друге правило — про допустимість засобів доказування. Відповідно до ст.29 ЦПК обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування.

Це правило передбачає перевірку процесуальної форми доказу вимогам закону, дотримання встановленого законом процесу формування доказового матеріалу, дотримання вимог щодо носив фактичних даних.

Розглянемо правило про допустимість засобів доказування на прикладах ст. 4б ЦК України і ст. 33 ЦПК України.

Як ми з вами визначили в першому питанні, третім елементом доказової діяльності є оцінка судових доказів.

Відповідно до ст.62 ЦГЖ України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засідання всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінка судових доказів складається з визначенням суду достовірності і достатності судових доказів.

Визначення достовірності — це перевірка доброякісності джерела доказів і процесу їх формування.

Визначення достатності — це вирішення питання чи можливість на основі зібраних по конкретній справі доказів зробити висновок про наявність фактів, які належать до предмету доказування, про права і обов'язки сторін.

Оцінку доказів може здійснювати суд і інші суб'єкти доказування.

Оцінка доказів судом може бути:

1) попередньою;

2) остаточною;

3)контрольною.

Розглянемо види оцінки доказів на прикладі ситуаційної задачі .

І, нарешті, ми підійшли з вами до останнього питання нашої лекції, в якому спробуємо дати загальну характеристику видам судових доказів.

Перший вид судових доказів це пояснення сторін і третіх осіб. Значення цих доказів полягає в тому, що сторони і треті особи є учасниками спірного правовідношення і можуть дати біль повні відомості відносно фактів які мають значення для справи. Особливістю цих доказів є те, що сторони є заінтересованими особами і надання цих пояснень — їх право, а не обов'язок, що повинно враховуватись при їх дослідженні.

Пояснення сторін бувають 2-х видів:

1. Твердження;

2. Визнання.

Другим! видом доказів є показання свідка — це повідомлення суду свідком відомостей (фактичних даних), про обставини, які мають значення для встановлення істини в справі.

Свідком є кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Дати свідчення в суді це обов'язок свідка.

Далі в ст.27 ЦІГЖ названі письмові докази, під якими, згідно ст.46 ЦІПК розуміються всякого роду документи, акти, листування службового чи особистого характеру, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази поділяються на:

1. - офіційні;

- неофіційні.

2. - розпорядчі;

- інформативні.

3. - прості;

- нотаріально засвідчені.

4. - оригінали;

- копії.

Письмові докази як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію, то суд має право вимагати подання оригіналу.

Ст.52 ЦПК України визначає поняття речових доказів — це предмети, які своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для справи.

Висновок експерта — це результат експертизи, тобто дослідження представлених суду предметів, яке провадиться експертом з метою встановлення обставин, які мають значення по справі.

З метою закріплення нового матеріалу проведемо тестування. Це дозволить і мені, і вам оцінити наскільки ви засвоїли викладену тему і на чому слід більше сконцентрувати свою увагу при підготовці до семінарського заняття.

На прикладі розглянутих нами ситуаційних задач ми побачили наскільки важливою є дана тема в практичному застосуванні, і не тільки в цивільному процесі, айв занятті юридичною практикою взагалі. Основе значення даної теми обумовлене в першу чергу тим, що воно впливає на законність і обгрунтованість рішення по справі.

ТЕСТИ

по тему:Докази і доказування в цивільному процесі

1. Належність доказів по справі визначається:

a) суб'єктами доказування;

b) судом;

c) відповідно до предмету доказування.

2. Дати свідчення в справі в суді, це:

a) право свідка;

b) обов'язок свідка;

c) залежить від особи свідка.

3. Відповідно до закону свідками можуть бути:

a) особи, зацікавлені в розгляді справи;

b) близькі родичі сторони;

c) особи, нездатні через свої фізичні вади правильно сприймати обставин, що мають значення для справи.

4. Оцінка доказів полягає:

a) в їх правовій кваліфікації;

b) в визначенні достовірності І достатності доказів;

c) в визначенні належності доказів.

5. При оцінці доказів суд керується:

a) законом;

b) принципом моралі;

c) своєю правосвідомістю.

6. Висновок експерта:

a) є необов'язковим для суду;

b) обов'язковим;

c) повинен оцінюватись з Іншими доказами по справі.

7. Обов'язок доказування покладається на:

a) суд;

b) позивача;

c) сторони.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ПО ТЕМІ

1. Що розуміється під судовим доказуванням?

2. Що є метою доказування?

3. 3 яких елементів складається процес доказування?

4. Що є предметом доказування?

5. Які факти не потребують доказування?

6. Що таке преюдиційний факт?

7. Що таке правова презумпція?

8. Що розуміється під судовим доказом?

9. Що відноситься до засобів доказування?

10. Які докази є належними?

11. Що таке допустимість засобів доказування?

12. Класифікація доказів?

13. Що таке прямі і непрямі докази?

14. Механізм оцінки доказів?

15. Види оцінки доказів судом?

16. Що таке достатність і достовірність доказів?

17. В чому особливість пояснень сторін?

18. Що таке твердження і визнання?

19. Що таке покази, свідка?

20. Хто може бути свідком в цивільному процесі?

21. Що таке письмові докази, їх класифікація?

22. Що таке речовий доказ?

23. Що таке висновок експерта?

24.Чи є висновок експерта обов'язковим для суду?

25. Хто може бути експертом?

Докази і доказування в цивільному процесіХХІІ

Докази і доказування в цивільному процесі

Таблиця VІІ

Докази і доказування в цивільному процесі



Ознакомившись с рефератом Докази і доказування в цивільному процесі, Вы можете оставить отзыв о реферате:
Ваше имя:
Сообщение:
Код:



 
© 2008 Нет реферата - реферат Докази і доказування в цивільному процесі
Главная   Вузы   Преподаватели   Рефераты   Контакты